Президент Ірану закликає до переговорів з лідерами демонстрацій, спричинених падінням валюти та рівня життя. Уряд Ірану закликав до діалогу з лідерами протестів після найбільших за три роки демонстрацій у країні, викликаних різким падінням валюти та погіршенням умов життя.
Протести розпочалися у неділю після того, як іранська валюта впала до рекордно низького рівня відносно долара США, що змусило торговців та власників магазинів закрити свої торгові точки у центрі Тегерана. Це супроводжувалося масовими протестами у столиці, а також у великих містах, включаючи Ісфахан, Шираз та Мешхед. Протестувальники скандували антиурядові гасла, а відео у соціальних мережах демонстрували, як демонстранти вигукували «Не бійся, ми разом» та «Азаді» — перське слово, що означає «свобода». На кадрах також було видно, як іранська поліція у захисному спорядженні застосовує сльозогінний газ проти протестувальників.
Ці протести стали найбільшими з моменту хвилі демонстрацій, що охопили країну після того, як 22-річна Махса Аміні померла під вартою поліції після її арешту за неправильне носіння хіджабу. Тоді іранська поліція відповіла силою, відключивши інтернет та жорстоко придушуючи демонстрації за допомогою сльозогінного газу та стрілянини.
У вівторок президент Ірану Масуд Пезешкіан доручив уряду прислухатися до «легітимних вимог» протестувальників. Речник уряду заявив, що буде створено механізм для діалогу з лідерами протестного руху. «Добробут мого народу — це моя щоденна турбота», — написав Пезешкіан у дописі на платформі X. Він додав, що уряд має «заходи на порядку денному для реформування монетарної та банківської системи та збереження купівельної спроможності населення».
Аналітики зазначають, що іранський уряд зменшив внутрішні репресії після 12-денної війни з Ізраїлем влітку, прагнучи зміцнити підтримку після значних ударів по його іміджу як неприступного режиму. Наприклад, «поліція моралі» часом пом’якшувала суворе застосування соціальних указів у Тегерані.
Іранські ЗМІ повідомили, що нещодавні лібералізаційні політики уряду пригнітили обмінний курс валюти. У понеділок державне телебачення повідомило про відставку голови Центрального банку Мохаммада Рези Фарзіна, через день після того, як іранський ріал впав до 1,42 мільйона за долар. Коли Фарзін обійняв посаду у 2022 році, ріал обмінювався приблизно за 430 000 за долар.
Ерозія купівельної спроможності погіршує й без того жахливу економічну ситуацію в Ірані, роблячи продукти харчування та інші повсякденні потреби все більш недоступними. За даними державного статистичного центру Ірану, ціни на продукти зросли на 72%, а на медичні товари — на 50% порівняно з минулим роком. Водночас уряд заявив, що збільшить податки у новому іранському році, який починається 21 березня.
Поки іранський уряд стикається з протестами всередині країни, він також зіштовхується з поновленими загрозами атак з-за кордону. Дональд Трамп у понеділок попередив, що Сполучені Штати Америки можуть здійснити подальші військові удари по Ірану, якщо він спробує відновити свою ядерну програму. Сполучені Штати Америки провели масовані удари бомбами-бункеробійниками по ключових об’єктах збагачення ядерних матеріалів в Ірані у червні.
На зустрічі у понеділок з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу Трамп заявив, що може бути подальша ядерна діяльність за межами об’єктів, уражених у червні. «Зараз я чую, що Іран знову намагається нарощувати потужності. І якщо це так, ми повинні будемо їх знищити. Ми їх знищимо. Ми їх розгромимо до біса. Але сподіваюся, що цього не станеться», — сказав Трамп.
Іран заявив, що більше не збагачує уран ніде, і що його ядерна програма є повністю мирною. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, пишучи для The Guardian, заявив, що Іран бажає діалогу зі Сполученими Штатами Америки. «Незважаючи на атаку Ізраїлю на дипломатію на тлі ірансько-американських ядерних переговорів, Іран залишається відкритим до угоди, що ґрунтується на взаємній повазі та взаємних інтересах», — написав Арагчі.
