Угода, яка переконала президента Дональда Трампа врегулювати ескалацію кризи навколо Гренландії, відкриває шлях для посилення безпеки Організації Північноатлантичного договору (НАТО) в Арктичному регіоні та відбиття будь-яких загроз з боку Росії чи Китаю.
«Рамкова домовленість», на яку посилався Трамп після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, пізно в середу, передбачає розміщення ракет Сполучених Штатів, права на розробку родовищ, спрямовані на усунення китайських інтересів, та посилену присутність НАТО, за словами європейського чиновника, поінформованого про переговори. Пакт, укладений невдовзі після прибуття Трампа в середу на швейцарський курорт, також залежить від того, чи дотримається лідер Сполучених Штатів своєї обіцянки не запроваджувати тарифи проти європейських країн, повідомив чиновник на умовах анонімності, оскільки переговори залишаються за зачиненими дверима. Наразі це послаблює найсерйознішу загрозу для трансатлантичного альянсу з моменту заснування Організації Північноатлантичного договору після Другої світової війни.
«Коли йдеться про захист Арктики, з пріоритетом на Гренландію, ми повинні витрачати більше енергії, більше часу, більше уваги на це, тому що ми знаємо, що морські шляхи відкриваються», – сказав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте головному редактору Bloomberg News Джону Міклетвейту в інтерв’ю в Давосі.
Питання суверенітету не обговорювалося, що є явним проривом за останні тижні, відколи Трамп — дедалі більше тривожачи європейських лідерів — неодноразово висував драматичні претензії на Гренландію, напівавтономну територію Данії, союзника по НАТО. «Ми взагалі не вдавалися до таких деталей», – сказав Рютте. Також не обговорювалося питання збільшення присутності військ Сполучених Штатів, хоча уряд Данії заявив, що він «цілком відкритий» до такого сценарію, за словами Рютте.
Хоча Трамп був налаштований оптимістично щодо перспектив угоди, лідери все ще мають лише загальний план того, що має включати фінальна домовленість — і попереду ще багато роботи. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен підкреслила це в інтерв’ю датським ЗМІ, де вона наголосила, що Рютте не має мандата вести переговори від імені її країни, і підтвердила свою позицію, що поступка територією Сполученим Штатам є неприпустимою. «Нам потрібно знайти шлях, який поважає міжнародне право та поважає суверенітет», — сказала Фредеріксен телеканалам DR та TV2.
Окрім основних пунктів щодо безпеки Арктики та захисту Гренландії, формат рамкової угоди — і ступінь досягнення будь-яких домовленостей — залишалися неясними.
«Все, що ми хочемо»
Елементи того, що обговорювалося в Давосі, вже були на столі. Деякі з них відповідали тому, що було напрацьовано минулого тижня у Вашингтоні, коли данська делегація зустрічалася з віцепрезидентом Джей Ді Венсом та державним секретарем Марко Рубіо, за словами людей, обізнаних із переговорами. Це включало робочу групу для вирішення питань безпеки Сполучених Штатів. Європейські союзники по НАТО також представили пропозицію щодо діяльності під проводом альянсу, зосередженої на Арктиці та Гренландії. Інший елемент угоди передбачає оновлення угоди 1951 року, яка надає військовим Сполучених Штатів широкі повноваження для захисту Гренландії в контексті НАТО, зазначили джерела.
Трамп заявив Fox Business, що умови угоди обговорюються, «але, по суті, це повний доступ». «Немає кінця, немає часових обмежень», — сказав Трамп. «Ми отримуємо все, що хочемо, безкоштовно». На запитання, чи зрештою Сполучені Штати придбають Гренландію, він відповів: «Це можливо. Але тим часом ми отримуємо все, що хотіли, повну безпеку».
Покрита льодом територія — найбільший острів у світі — стала вирішальною для інтересів альянсу в Арктиці, оскільки танення льоду відкрило морські шляхи на крайній півночі, що може надати супротивникам прямий маршрут до Атлантичного океану. Трамп витлумачив свої претензії як спосіб захисту Сполучених Штатів від загроз, стратегічний момент, який підтримали лідери НАТО.
Після прибуття Трамп виступив перед учасниками Всесвітнього економічного форуму, щоб поновити свою вимогу до Данії передати Гренландію, і посилив свої погрози запровадити санкції, починаючи з наступного місяця, проти восьми європейських країн, які направили військовий персонал на датську територію. Проте він дещо пом’якшив свою позицію, виключивши застосування сили та закликавши до переговорів щодо «придбання».
Риторика президента Сполучених Штатів найгостріше відчувалася самими гренландцями, розпалюючи страх і зміцнюючи опозицію остров’ян до Сполучених Штатів. Прем’єр-міністр території Єнс-Фредерік Нільсен цього тижня закликав мешканців почати підготовку до можливого військового вторгнення, навіть якщо це залишається малоймовірним. Негативна реакція ризикує ускладнити будь-які зусилля Копенгагена переконати уряд Гренландії прийняти угоду, що розширює американську військову присутність, заявив високопоставлений данський законодавець.
