Німецький міжнародний мовник Deutsche Welle оголосили «небажаною організацією» в Росії, повідомила у неділю Генеральна прокуратура. Постає питання, як користувачам залишатися на зв’язку з DW, не ризикуючи притягненням до відповідальності.
Після закону 2015 року влада може визнавати небажаними некомерційні організації з іноземними зв’язками або фінансуванням, які нібито загрожують конституційному ладу Росії. Ця норма найчастіше застосовувалася до закриття іноземних НУО та дозволила припинити роботу московських офісів Human Rights Watch, Amnesty International та інших організацій.
У липні 2024 року в закон внесли поправки, які дозволили визнавати «небажаними» організації, якщо серед їхніх засновників або учасників є іноземні державні структури, що розширило перелік потенційно підлягаючих забороні суб’єктів. Після цього низку міжнародних медіа, наукових і громадських організацій уже оголосили «небажаними», а в серпні 2024 року депутати нижньої палати Думи висловили намір визнати такою і Deutsche Welle.
DW було класифіковано як «іноземного агента» в Росії у 2022 році; мовник фінансується з федерального бюджету Німеччини. Московське бюро DW закрили 2022 року, а статус «іноземного агента» згодом поширили й на окремих репортерів, які працюють у РФ; тепер DW приєднується до списку понад 280 організацій, серед яких російськомовні медіа TV Rain, «Нова газета» та Meduza.
Юридичні проблеми для глядачів, слухачів і підписників можуть початися, якщо влада визначить чиєсь поводження як «участь у діяльності небажаної організації», попереджає адвокат у вигнанні Іван Павлов. Це може включати репости матеріалів, посилання на публікації на своїй сторінці або згадування організації в публічному чаті чи на вебсайті, що може стати підставою для адміністративної або згодом кримінальної справи.
За участь у діяльності «небажаних» організацій передбачено адміністративні штрафи в розмірі від 5 000 до 15 000 російських рублів (приблизно €53–€160 / $63–$190), а у разі повторення протягом року можливе кримінальне переслідування. Серйозніші наслідки чекають на менеджерів і фінансистів таких організацій, а також на осіб, які беруть участь у створенні контенту — наприклад, дають коментарі або беруть участь у трансляціях.
Щодо соціальних мереж, поки що звичною практикою не було притягнення до відповідальності лише за «лайк», але Павлов зазначає, що за бажання це можна трактувати розширено. Підписка на сторінки медіа, оголошені «небажаними», і просте читання чи перегляд їхніх публікацій без поширення зазвичай вважаються безпечними; перегляд відео на платформах типу YouTube дозволений, тоді як розповсюдження — ні.
Найбезпечніші способи взаємодії з організацією, оголошеною «небажаною», — встановити офіційний додаток мовника на смартфон, слухати подкасти, читати матеріали на сайті та, зазвичай, користуватися віртуальною приватною мережею (VPN) для приховування місцезнаходження. Користувачам Android DW рекомендує застосунок DW Access для безпечнішого перегляду; ця стаття спочатку була написана російською мовою.
