Європа готова повернутися до роботи зі Сполученими Штатами, однак вона насторожена, розчарована і усвідомлює, що не може довіряти союзнику, на якого десятиліттями покладалася. Оскільки погрози Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії тимчасово відкладено, лідери Європейського Союзу на екстреному саміті в Брюсселі в четвер заявили, що блок тепер має повернутися до списку справ, який був довгим ще до того, як президент США майже поставив трансатлантичний альянс на коліна. Його останні вимоги завдали шкоди відносинам, зауважили вони. Але, практично кажучи, Європа не може відмовитися від США ані економічно, ані в іншому сенсі. Вона все ще потребує американської торгівлі, фінансових потоків, енергії, захисту і, найголовніше, американських гарантій безпеки для України.
«Безумовно, немає причин для будь-якого надмірного оптимізму», — сказав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Але перед нами стоять дуже серйозні завдання, і ми змарнували деякий час». «Я щиро сподіваюся, що ми тепер зможемо повернутися до серйозних дискусій», — підтримав його прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Насамперед ідеться про майже доопрацьовану торговельну угоду між двома сторонами, яка була призупинена на початку цього тижня, коли Трамп вимагав від Данії, союзника ЄС та НАТО, передати Гренландію, одну з її територій, погрожуючи тарифами європейським країнам, які йому чинили опір. Скасування Трампом своїх вимог, яке сталося пізно в середу після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, було достатньою підставою для відновлення процесу ратифікації, заявила в четвер президент Європейського парламенту Роберта Мецола. «Наш фокус тепер має бути на просуванні реалізації цієї угоди», — сказав президент Європейської Ради Антоніу Кошта після зустрічі в четвер.
Складнішим буде питання України. До ультиматуму Трампа щодо Гренландії значна частина уваги Європи була зосереджена на розробці рамкової мирної угоди з Україною та США. Офіційні особи досягали прогресу в одному з найчутливіших питань — зобов’язаннях Вашингтона захистити Україну, якщо Росія знову вторгнеться. Трамп постійно змінював свою позицію з цього приводу, але європейські союзники, здавалося, нарешті переконали Білий дім взяти на себе тверді зобов’язання на зустрічі в Парижі на початку січня. Потім розпочалася Гренландська криза. Кілька лідерів Європейського Союзу закликали своїх колег повернути Україну на перше місце в порядку денному, саме тоді, коли посланник США Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер розпочали пізні вечірні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. «Не може бути так, що через необхідні та непотрібні заворушення та емоції Україна відходить на другий план», — сказав Туск. «Нам потрібно буде переконати наших американських друзів та всіх європейців знову зосередитися на тому, що є фундаментальним для нашої безпеки».
З огляду на це, президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, головний керівник ЄС, представила післявоєнний «пакет процвітання» для України, який розроблявся зі Сполученими Штатами. І вона нагадала, що Європейський Союз за останні чотири роки надав Україні 193 мільярди євро (227 мільярдів доларів), плюс нещодавній кредит у розмірі 90 мільярдів євро. «Що ми можемо зробити, це стояти поруч із ними», — сказала вона. «Я думаю, що цифри говорять самі за себе». Її зауваження прозвучали лише через кілька годин після того, як президент України Володимир Зеленський розкритикував своїх європейських союзників під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія. «Європа любить обговорювати майбутнє, але уникає дій сьогодні», — сказав явно розлючений Зеленський аудиторії. «Де черга лідерів, які готові діяти?»
Ця догана була особливо гострою після тижня, протягом якого ЄС кинувся об’єднуватися проти Трампа, оскільки він відкрито розглядав можливість захоплення території одного з їхніх членів. Хоча їхній тон відрізнявся, лідери ЄС переважно погодилися, що це був момент, щоб провести межу і швидко розробили плани відплати. Протягом кількох днів ЄС був готовий застосувати зустрічні тарифи на суму 93 мільярди євро, якщо Трамп виконає свою економічну загрозу. Була навіть зростаюча підтримка розгортання потужного, ніколи не використовуваного торговельного інструменту, інструменту проти примусу, який міг би надати ЄС повноваження карати американських технологічних гігантів або забороняти американським компаніям брати участь у державних контрактах. «Ми повинні дивитися правді в очі», — заявив у четвер увечері прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. «Уряд США не поважає міжнародне право і провокує напруженість у трансатлантичних відносинах між США та ЄС, як ніколи раніше».
Лідери та чиновники ЄС стверджували, що ця швидка та колективна відповідь, у поєднанні з більш різкою, ніж зазвичай, риторикою щодо Трампа, допомогла тиснути на президента США, щоб він відступив. Фон дер Ляєн підсумувала підхід як «твердість, охоплення, підготовленість та єдність. І це було ефективно, тому в майбутньому ми повинні зберігати саме такий підхід». Але хоча цього разу це спрацювало — ймовірно, за деякої допомоги від ринків, що занепадають, та незвично сильної республіканської опозиції — гарантій зі США більше немає, застерігали лідери. Це означає, що Європа також повинна прискорити плани стати самостійною, якщо до цього дійде. «Є хороший результат», — сказав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. «Проте нам потрібно буде посилити стійкість Європейського Союзу. Це насамперед стосується оборонних можливостей та конкурентоспроможності». Фон дер Ляєн закликала ЄС «дедалі більше працювати над незалежною Європою», наполягаючи на подальшій інтеграції внутрішнього ринку блоку та додаткових торговельних угодах за кордоном. «Чим більше торговельних домовленостей та торговельних угод, тим незалежнішими ми будемо».
Поки ця робота триває, лідери ЄС вже готуються до чергового трансатлантичного вибуху. «Та криза не матеріалізувалася, але як ми впораємося з наступною?» — сказав канцлер Австрії Крістіан Штокер. «Ми повинні зайняти впевнену та сильну позицію, зберігаючи холоднокровність, але також і тверду руку». Реалістично, у Європи не так багато вибору. «Нам усім потрібні функціонуючі трансатлантичні відносини», — сказав президент Румунії Нікушор Дан.
