Міністерка закордонних справ Іветт Купер заявила, що Велика Британія поки що не приєднається до «Ради миру» президента США Дональда Трампа через занепокоєння щодо можливої участі російського лідера Володимира Путіна. Купер повідомила BBC, що Велика Британія отримала запрошення приєднатися до ради, але «не буде серед підписантів сьогодні» на церемонії у рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Ця рада, яка надає Трампу широкі повноваження з прийняття рішень як голові, презентується США як нова міжнародна організація для врегулювання конфліктів. Купер описала раду як «юридичний договір, що піднімає набагато ширші питання», ніж початкова зосередженість ініціативи на припиненні війни між Ізраїлем і ХАМАС у Секторі Гази. Хартія, запропонована Білим домом, не згадує палестинські території, а критики стверджують, що рада, схоже, розроблена для заміни деяких функцій Організації Об’єднаних Націй.
Деякі традиційні союзники США не погодилися приєднатися до ради, і, що примітно, жоден з інших постійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй — Китай, Франція, Росія та Велика Британія — наразі не взяв на себе зобов’язань щодо участі. Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй була головною міжнародною платформою для глобальної дипломатії та врегулювання конфліктів з часів закінчення Другої світової війни.
Але запускаючи раду на церемонії підписання разом зі світовими лідерами в Давосі, Трамп заявив, що не має наміру замінювати нею Організацію Об’єднаних Націй, і висловив переконання, що це допоможе налагодити «вічний» мир на Близькому Сході. Трамп заявив, що рада має шанс стати «одним з найважливіших органів, коли-небудь створених». «Ми зобов’язані забезпечити демілітаризацію Гази, належне управління нею та її прекрасну відбудову», — сказав Трамп. «Це буде чудовий план, і саме тут розпочалася робота ради миру». Трамп заявив, що після повного формування ради «ми зможемо робити майже все, що захочемо». «Але ми будемо робити це спільно з Організацією Об’єднаних Націй», — додав він.
До президента Трампа на церемонії підписання Угоди про «Раду миру» приєдналися лідери та представники 19 країн, серед яких Аргентина, Угорщина, Марокко, Саудівська Аравія та Туреччина. Президент Трамп також повідомив, що Путін прийняв запрошення приєднатися до ініціативи. Однак російський президент цього не підтвердив, а раніше заявляв, що його країна все ще вивчає запрошення. За даними російського державного інформаційного агентства ТАСС, Путін заявив, що ідея використання заморожених у США російських активів як внеску до ради буде обговорена на зустрічі з представниками адміністрації Трампа пізніше у четвер.
Виступаючи в ефірі програми Breakfast на BBC з Давоса, Купер сказала, що Велика Британія отримала запрошення приєднатися до ради та рішуче підтримує план Трампа з 20 пунктів для припинення війни в Газі. «Саме тому ми також чітко заявляємо, що хочемо відіграти свою роль у другій фазі мирного процесу в Газі», — сказала Купер. Але вона додала: «Ми не будемо серед підписантів сьогодні, тому що це юридичний договір, який піднімає набагато ширші питання. І ми також маємо занепокоєння щодо участі президента Путіна в чомусь, що говорить про мир, коли ми досі не бачили жодних ознак від Путіна щодо його прихильності до миру в Україні». Вона сказала, що Путін не виявив бажання «прийти й укласти цю угоду, і саме тут зараз має бути тиск». «Але ми будемо продовжувати міжнародні дискусії, зокрема з нашими союзниками», — заявила міністерка закордонних справ.
Дипломатичні відносини між США та Великою Британією перебувають на більш хисткій основі після того, як Трамп погрожував запровадити тарифи на європейські країни, якщо його вимога передати контроль над Гренландією його країні не буде виконана. Але Трамп, схоже, відступив, заявивши, що США вивчають потенційну угоду щодо Гренландії після переговорів з безпековим альянсом НАТО, оскільки він відмовився від запланованих тарифів на вісім європейських країн і виключив застосування сили для захоплення острова. Купер привітала очевидний відступ щодо Гренландії та сказала, що Велика Британія та її європейські союзники висунули «позитивні, конструктивні пропозиції» щодо безпеки в Арктиці.
Але відповідаючи на запитання про «Раду миру», Купер повторила думки інших міністрів кабінету Великої Британії, які останніми днями висловлювали занепокоєння щодо потенційної ролі Путіна в цій схемі, враховуючи триваюче вторгнення Росії в Україну. Велика Британія є одним із найвірніших союзників України і разом з Францією підписала декларацію про наміри щодо розміщення військ у країні, якщо буде укладено мирну угоду з Росією.
«Рада миру» Трампа спочатку була представлена Білим домом як частина плану з відбудови Гази та розробки її майбутнього управління. Однак просочений текст установчої хартії ради виходить далеко за межі цієї мети. У тексті йдеться, що рада буде «міжнародною організацією, яка прагне сприяти стабільності, відновленню надійного та законного управління та забезпеченню міцного миру в районах, постраждалих або під загрозою конфлікту». Витік документа свідчить, що хартія «Ради миру» набуде чинності, як тільки три держави офіційно погодяться бути пов’язаними нею, при цьому державам-членам надаватимуться поновлювані трирічні терміни, а постійні місця будуть доступні для тих, хто внесе 1 млрд доларів США (740 млн фунтів стерлінгів). Хартія оголосила цей орган міжнародною організацією, уповноваженою здійснювати миротворчі функції відповідно до міжнародного права, при цьому Трамп виконуватиме функції голови – і окремо як представник США – та матиме повноваження призначати членів виконавчої ради та створювати або розпускати допоміжні органи. Минулої п’ятниці Білий дім назвав сім членів засновчої Виконавчої ради, включаючи державного секретаря США Марко Рубіо, посла на Близькому Сході Стіва Віткоффа, зятя Трампа Джареда Кушнера та колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. Більше країн заявили, що приєднаються, включаючи Пакистан, Єгипет та Катар. Ватикан повідомив, що Папа Римський також отримав запрошення.
