На тлі загострення гонки озброєнь дронами між Україною та Росією, ентузіасти, далекі від війни, розширюють межі можливостей швидкості польоту невеликих квадрокоптерів. Батько та син з Південної Африки встановили новий світовий рекорд Гіннесса, досягнувши наземної швидкості 408 миль/год своїм індивідуальним квадрокоптером Peregreen V4 на акумуляторному живленні та з дистанційним керуванням. Люк і Майк Белли здійснили рекордний політ 11 грудня 2025 року, повідомила організація Guinness World Records у січневій заяві.
Хоча дрони, створені для війни, обмежені додатковими факторами, досягнення Белл розширює можливості того, як ці пристрої можуть одного дня проявити себе на полі бою. Це також демонструє, наскільки доступними стають нові технології, що мають відношення до війни, для цивільних осіб.
Белли задокументували процес розробки та будівництва на YouTube, знімаючи, як вони використовують 3D-принтер та загальнодоступні запчастини для створення Peregreen V4. Конструкція їхнього дрона має куполоподібну голову та чотири пропелери, що виступають з нижньої частини корпусу — дуже схоже на багато дронів-перехоплювачів, доступних сьогодні на українському ринку. Ці дрони, розроблені переважно як недорогий спосіб протидії російським баражуючим боєприпасам типу «Шахед», стали опорою української протиповітряної оборони.
Деякі з найшвидших перехоплювачів, доступних українським силам, можуть досягати 200 миль/год, що також є типовою швидкістю швидкісного потяга. Українці намагаються змусити свої квадрокоптери літати ще швидше. Швидкість польоту є ключовою для цих перехоплювачів, оскільки вони призначені для переслідування та зіткнення з «Шахедами», а Росія постійно збільшує швидкість своїх ударних дронів.
Дрон «Герань-2» типу «Шахед», який Росія запускає найчастіше, може нести вибухову боєголовку на сотні миль на максимальних швидкостях 115 миль/год. Новіші реактивні версії «Шахедів», за оцінками, можуть літати зі швидкістю до 230 миль/год за певних умов.
Основною проблемою швидших дронів є те, що їхні компоненти схильні до перегріву при роботі на межі можливостей — будь то двигуни пропелерів, проводка чи батареї. У своїх відео на YouTube Белли неодноразово фіксували загоряння свого дрона або його окремих частин під час випробувань. Виробники дронів також повинні враховувати інші конструктивні фактори, такі як аеродинаміка дрона та ефективність пропелерів.
Українські військові виробники стикаються з додатковими обмеженнями: їхні дрони повинні нести додаткове навантаження — часто від 200 грамів до 1 кг вибухівки. Вони також повинні бути достатньо маневреними, щоб розвернутися та перехопити рухому ворожу ціль, і бути масово виробленими. Раніше цього місяця Президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна вже виробляє 1000 дронів-перехоплювачів на день.
Водночас, рекордний політ Белл включав один дрон, який летів переважно по прямій лінії. Остання сертифікація дуету — це вже третій випадок, коли вони встановлюють рекорд найшвидшого дрона. Попереднім рекордсменом був австралійський виробник дронів Бен Біггс, який створив дрон, що досяг 389 миль/год наприкінці минулого року. До рекорду Біггса, попередній квадрокоптер Белл, Peregreen V3, літав зі швидкістю приблизно 363 милі/год влітку 2025 року. У 2024 році пара встановила рекорд 298 миль/год з подібною конструкцією дрона. Guinness World Records вимагає від потенційних рекордсменів з дронів запускати свої пристрої у двох протилежних напрямках, а потім обчислювати середню швидкість, щоб врахувати вітер.
