Зазнаючи невдач на полі бою, Москва завдає ударів по енергетичних об’єктах України, щоб примусити її до територіальних поступок. Доки президенти України, Росії та Сполучених Штатів готуються провести свої перші тристоронні переговори для припинення російської війни в Україні цими вихідними, майже половина України залишається без електрики та опалення за мінусових температур після численних російських ударів безпілотниками по енергетичній інфраструктурі.
Ці удари, схоже, були спрямовані на те, щоб зламати український опір за столом переговорів щодо територіальних поступок Росії — єдиного питання, яке, за словами України та США, залишилося невирішеним після переговорів у Давосі, Швейцарія, між Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом цього тижня.
Після цих переговорів у четвер Зеленський заявив, що гарантії безпеки були узгоджені, і наступним кроком стане тристороння зустріч, яка розпочинається сьогодні в Абу-Дабі за участю Володимира Путіна. Спеціальний посланник США Стів Віткофф заявив, що переговори наразі вирішили всі питання, крім одного, не уточнивши, що це було. Але Зеленський повідомив журналістам у Давосі, що йдеться про територіальне питання. Росія вимагає, щоб Украї поступилася однією п’ятою частиною східної Донецької області, яку вона ще не захопила.
Опитування, проведене цього тижня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), показало, що 54 відсотки українців погоджуються із Зеленським у рішучій відмові від цього, тоді як ще 39 відсотків неохоче підтримали поступку в обмін на дуже сильні гарантії безпеки.
Росія намагалася представити свою остаточну перемогу як неминучу, видаючи захоплення невеликих населених пунктів за стратегічні досягнення, заявляючи про завоювання міст, які вона не контролює, та перебільшуючи свою захоплену площу. Минулого тижня Головнокомандувач Збройних Сил Росії Валерій Герасимов заявив, що його війська цього року захопили 300 квадратних кілометрів (116 квадратних миль) території України. Оцінка, заснована на геолокованих кадрах, свідчить, що реальна цифра ближче до 74 квадратних кілометрів (29 квадратних миль), за даними Інституту вивчення війни, вашингтонського аналітичного центру.
Без будь-яких значних успіхів на полі бою енергетична криза тепер виглядає як відчайдушна спроба Москви використати важелі впливу, щоб отримати території, які вона, можливо, не зможе завоювати навіть у довгостроковій перспективі. Майже 60 відсотків Києва залишалися без електрики 21 січня, через 12 днів після руйнівних російських ударів 9 та 13 січня, а також знову у вівторок цього тижня, які сильно пошкодили його електроенергетичну інфраструктуру.
«Станом на сьогоднішній ранок близько 4000 будівель у Києві все ще без опалення, а майже 60 відсотків столиці без електрики», — написав Зеленський у соціальних мережах. Зеленський зазначив, що це відображає ситуацію по всій країні, де задовольнялося лише 60 відсотків потреб в електроенергії.
Дитяча благодійна організація ЮНІСЕФ заявила, що енергетична криза наражає українських дітей на ризики переохолодження та пневмонії. «Практично цілодобово, і лише в ремонтних бригадах, майже 58 тисяч людей працюють над відновленням електромереж та об’єктів генерації, а також мереж теплопостачання», — сказав Зеленський у недільному вечірньому зверненні. «Якби росіяни серйозно хотіли закінчити війну, вони б зосередилися на дипломатії – а не на ракетних ударах, відключеннях світла і навіть спробах пошкодити наші атомні електростанції», — додав він.
У вівторок, 20 січня, Росія перекрила все електропостачання на Чорнобильську атомну електростанцію, заявив директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі. За даними МАГАТЕ, атомні електростанції потребують електричного підключення навіть тоді, коли вони не виробляють енергію, щоб підтримувати роботу систем охолодження реакторів. Того ж дня Росія випустила 339 ударних дронів та 34 ракети по енергетичній інфраструктурі України. Україна перехопила 27 ракет та 315 дронів, але Зеленський заявив, що «робота повітряних сил проти «Шахедів» незадовільна», маючи на увазі іранські безпілотники з пропелерними двигунами, які виробляє Росія.
Зеленський уже оголосив про серйозні зміни в понеділок. «Буде новий підхід до використання протиповітряної оборони Повітряними силами, зокрема щодо мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів та інших засобів протиповітряної оборони ближнього радіуса дії. Ця система буде трансформована», — сказав він у вечірньому відеозверненні. Росія також атакувала Київ дронами «Шахед», оснащеними реактивними двигунами, що надає їм більшої швидкості та ускладнює перехоплення, заявили Повітряні сили України.
Україна адаптується. 15 січня її Повітряні сили опублікували відео, на якому дрон Sting успішно перехоплює реактивний «Шахед». Sting був розроблений компанією Wild Hornets, українською благодійною організацією, що збирає кошти на протиповітряну оборону, і був призначений для знищення «Шахедів». Зеленський також прагне прискорити інновації, щоб протистояти адаптації Росії до її оборони. У рамках цих зусиль 2 січня він призначив Михайла Федорова міністром оборони, щоб курирувати прискорене виробництво дронів, а у вівторок оголосив полковника Павла Єлізарова заступником командувача Повітряних сил. «За участю Павла Єлізарова, враховуючи його досвід та інноваційні підходи, буде вдосконалено систему «малої ППО»», — написав Олександр Сирський, Головнокомандувач Збройних Сил України.
Зеленський давно попереджав українців очікувати гіршого. У неділю він знову про це заявив. «Росія підготувалася до удару – масованого удару – і чекає моменту для його здійснення», — сказав він. Сирський повідомив українському новинному виданню Ib.ua, що Росія планує збільшити щоденне виробництво «Шахедів» з 404 до 1000.
До того часу, як Зеленський поїхав до Швейцарії на зустріч із Трампом цього тижня, ситуація в Україні була жахливою. «Сьогодні в Україні був найскладніший день для енергосистеми з моменту блекауту в листопаді 2022 року», — написав міністр енергетики Денис Шмигаль у четвер. «Ситуація надзвичайно важка. Бригади були змушені постійно вдаватися до аварійних відключень».
Зустріч Трампа та Зеленського відбулася на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, де європейські лідери спочатку сподівалися підтримати оголошення плану відновлення України на 800 мільярдів доларів. Це було зірвано запуском Трампом його «Ради миру» та його спробою придбати Гренландію у Данії. Його нездатність виграти Нобелівську премію миру минулого року також, здається, була у нього на думці.
«Враховуючи, що ваша країна вирішила не давати мені Нобелівську премію миру за зупинку 8 війн ПЛЮС, я більше не відчуваю зобов’язань думати суто про Мир, хоча він завжди буде переважаючим, але тепер можу думати про те, що є добрим і правильним для Сполучених Штатів Америки», — написав Трамп прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре в неділю, додавши, що він прагне «Повного та Абсолютного Контролю над Гренландією». Це спонукало вісім балтійських та північноморських держав направити військове підкріплення на острів, який є самоврядним, але входить до складу Королівства Данія.
У середу Трамп змінив свою думку, заявивши, що не буде боротися з союзниками по НАТО за Гренландію у своєму заплутаному 71-хвилинному виступі в Давосі, але дипломатична шкода вже була завдана. «Зараз ніхто не має настрою влаштовувати грандіозне видовище навколо угоди з Трампом», — сказав один чиновник The Financial Times.
У Давосі європейські чиновники залишалися здебільшого шанобливими до США, але були заяви, які демонстрували інший настрій під поверхнею. Європейські дипломати заявили, що Брюссель обговорює ідею надання Україні попереднього членства в ЄС у 2027 році як частину її гарантій безпеки. Повне членство мало б настати пізніше. Ця ідея суперечить звичайному процесу вступу до ЄС, заснованому на заслугах, але дипломати заявили, що безпека України має бути пріоритетом над цим процесом. «Ми повинні визнати, що ми перебуваємо в зовсім іншій реальності, ніж коли правила (вступу) були вперше розроблені», — цитується один чиновник ЄС.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Європа може «однозначно» захистити себе без Сполучених Штатів, у дискусії щодо безпеки. Він також сказав, що Росія не виграє свою війну, заявивши, що вона захопила «щонайбільше» 1 відсоток території України за останні 1000 днів, ціною сотень тисяч життів. 15 січня Макрон нагадав французьким військовим, що коаліція з 35 країн, яка не включає США, зараз надає всю військову та фінансову підтримку Україні, після того як Вашингтон за Трампа прийняв нейтралітет у війні. «Там, де Україна була надзвичайно залежна від американського розвідувального потенціалу, величезна більшість [його] рік тому, [за] рік, дві третини сьогодні надає Франція», — сказав Макрон.
У Брюсселі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ще чіткіше висловилася про необхідність Європи відокремитися від зовнішньої та оборонної політики США. «Зміна міжнародного порядку є не тільки сейсмічною, але й постійною», — сказала вона Європейському парламенту в середу, додавши, що «для Європи є вкрай важливим… прискорити наш рух до незалежності… Європа потребує власних важелів влади… насамперед з реальною спроможністю захистити себе».
