Поки війна в Україні триває, Москва трансформує економіку окупованого Донбасу, заявляють чиновники, мешканці та аналітики. Київ, Україна – Російський офіцер в окупованій Москвою частині Донецької області на південному сході України, як повідомляється, став надзвичайно поблажливим до одного нового солдата. Згідно з розповіддю, офіцер дозволяє йому провести кілька днів в адміністративній столиці, також названій Донецьком, і – знаючи, що військовослужбовець самотній і бездітний – дає йому номер телефону «милої жінки». Перевантажений війною, військовослужбовець прагне близькості, і вже за кілька днів жінка переконує його одружитися. Окрилений після короткого медового місяця, він повертається до своєї військової частини, але замість того, щоб привітати його, офіцер відправляє його на місію, з якої він ніколи не повертається. Молода вдова негайно отримує «гроші за труну», від 5 до 10 мільйонів рублів (64 000–127 000 доларів США) – і ділить їх з офіцером, який вже знайшов їй іншого «нареченого». «Це справжній бізнес», – сказав Al Jazeera мешканець Донецька, пояснюючи ймовірну схему, про яку торік також повідомляли українські та емігрантські російські ЗМІ. Мешканець говорив на умовах анонімності, оскільки будь-хто, хто дає інтерв’ю іноземним ЗМІ, ризикує зазнати репресій.
Але це лише один із способів швидко заробити гроші в окупованій Росією частині Донецька – близько чотирьох п’ятих промислового регіону розміром з Албанію, всіяного десятками шахт і заводів. Присутність десятків тисяч російських солдатів створює вигідні можливості для деяких місцевих жителів. Російські військовослужбовці, які відчувають нестачу в постачанні, витрачають частину своєї місячної зарплати в кілька тисяч доларів на бронежилети, тактичні черевики та інше спорядження. Ресторани, магазині, що продають алкоголь, підпільні борделі та казино процвітають, згідно з повідомленнями українських чиновників і ЗМІ – разом із чорним ринком наркотиків, особливо амфетамінів і кристалічного метамфетаміну, які допомагають солдатам не спати, долати страх і нудьгу.
Існує ще один чорний ринок – викраденої зброї, від пістолетів і автоматів до вибухівки та навіть гранатометів, згідно з десятками російських судових протоколів, які часто називають чеченських військовослужбовців головними контрабандистами. Цей ринок існує з 2014 року, коли підтримувані Москвою сепаратисти вирізьбили дві «народні республіки» в Донецькій і сусідній Луганській областях. У 2022 році Москва оголосила про їхню анексію разом із ще двома українськими регіонами, хоча жоден з них не був окупований на 100 відсотків. Але Донецьк і Луганськ – відомі разом як Донбас – все ще зберігають пережитки «незалежності», такі як «глава держави», «парламент», прикордонні пункти та митниці.
Причини Москви прості, за словами керівника Київського аналітичного центру «Інститут стратегічних досліджень та безпеки» Павла Лисянського. «Їм потрібно створити мілітаризований плацдарм, який знаходиться не на території Росії, – сказав Лисянський Al Jazeera. – Вони мілітаризують економіку, людей стає все менше і менше, це буде величезна військова база для залякування Європи».
Однак Москва «більше не соромиться просто відправляти своїх ставлеників», які контролюють економіку, попри випадкові заперечення з боку сепаратистів, – сказав Al Jazeera Володимир Фесенко, керівник Київського аналітичного центру «Пента». Москва не церемониться з ними, ув’язнюючи та вбиваючи найнепокірніших, – сказав Фесенко. Українські чиновники та ЗМІ заявляли, що Москва вбила кількох впливових сепаратистів, а ще кількох було примусово вивезено та ув’язнено в Росії.
Москва влила мільярди доларів у будівельні проєкти на Донбасі, де цілі міста, такі як Авдіївка чи Бахмут, були майже повністю стерті з лиця землі, а десятки заводів і фабрик неможливо відновити. «Недоцільним» було слово, яке «голова» Донецька Денис Пушилін використав у вересні, описуючи відбудову колосальних металургійних заводів «Азовсталь» та імені Ілліча в південному місті Маріуполі. Ці заводи колись виробляли дві п’ятих української сталі, що становило 0,6 відсотка валового внутрішнього продукту країни. Натомість, за словами Пушиліна, на їхньому місці будуть збудовані нові курорти поблизу Азовського моря, яке користується популярністю у туристів з маленькими дітьми через його мілководдя майже без хвиль.
Але будівельний бум іде рука об руку з корупцією. В Україні вона була «контрольованою», – сказав аналітик Фесенко. «Але після 2014 року почався великий перерозподіл, і до корупції додалися кримінальні війни». У листопаді «заступник міністра будівництва» Донецька Юлія Мерваєзова була звинувачена в розкраданні 9 мільярдів рублів (115 мільйонів доларів США), і ця сума «ймовірно, зросте», як повідомляють прокурори.
Тим часом жителі Донецька використовують дощову воду та розтоплений сніг для пиття через катастрофічну нестачу води, спричинену руйнуванням складної системи водопостачання. Трубопровід, що подає воду з південно-західної Росії, не може забезпечити її в достатній кількості, але жодна будівельна компанія не хоче будувати другий трубопровід через корупційні ризики, визнав високопоставлений чиновник. «Ніхто не хоче підходити [до другого трубопроводу], тому що всі, хто будував перший, сидять у в’язниці», – сказав заступник прем’єр-міністра Росії Марат Хуснуллін у листопаді.
Презентація будівельних проєктів «стала інструментом політичного театру та збагачення еліти, а не справжніми зусиллями з відновлення», згідно з аналізом аналітичного центру Jamestown Foundation у Вашингтоні, округ Колумбія, опублікованим у грудні. «Такий підхід надає пріоритет політичній видимості та контролю над справжньою реконструкцією».
Федеральний бюджет Росії більше не може покривати витрати – і Москва змусила близько 40 російських регіонів «спонсорувати» будівництво житлових будинків, шкіл, лікарень та доріг в окупованих українських містах, селищах та районах. «Регіони-спонсори відіграють ключову роль у відновленні та розвитку регіону», – сказав «міністр будівництва» Донецька Володимир Дубовка в січні 2025 року. Регіони також відправляють тисячі вчителів, медичних працівників та будівельників на Донбас. Місто Москва «спонсорує» обласні центри Донецьк і Луганськ, Санкт-Петербург – Маріуполь, тоді як місто Шахтарськ «контролюється» багатим на ресурси тихоокеанським островом Сахалін.
«Спонсори» часто знаходять гроші, ігноруючи власні потреби. Коли північно-західна Архангельська область платила за відбудову окупованого Мелітополя, її адміністрація, як повідомляється, закривала очі на скрутне становище та прохання мешканців кількох багатоквартирних будинків, що стояли на бетонних палях, забитих у вічну мерзлоту, яка розтанула через глобальне потепління.
Донбас має одні з найбагатших вугільних шахт у світі, включно з тими, що містять коксівне вугілля, необхідне для виробництва сталі. Він також може похвалитися родовищами залізної руди, літію, графіту, марганцю, нікелю, титану, рідкоземельних елементів та інертного газу неону, що використовується у виробництві мікросхем. Але відновлений і поки що обмежений видобуток корисних копалин є «варварським», – сказав аналітик Лисянський. Торік півдюжини невеликих водойм зникли через тектонічні тріщини, спричинені безвідповідальним видобутком, – сказав він. Тим часом річки, озера та ґрунтові води на Донбасі забруднені хімічними відходами, оскільки стандарти безпеки регулярно ігноруються. «Наслідки незворотні, це навіть не століття, повірте мені», – сказав Лисянський, який роками працював гірничим інженером на Донбасі.
