Збільшення використання Росією далекобійної зброї призвело до зростання кількості жертв в Україні, за даними моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй. Минулий рік став найсмертоноснішим для цивільного населення в Україні з 2022 року, оскільки кількість жертв стрімко зросла на тлі активізації бойових дій уздовж лінії фронту та розширеного застосування Росією далекобійної зброї, повідомила Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні.
У звіті, опублікованому в понеділок, моніторингова місія ООН зазначила, що «загальна кількість жертв серед цивільного населення в Україні у 2025 році сягнула щонайменше 2514 загиблих та 12 142 поранених, що на 31 відсоток більше порівняно з 2024 роком… і на 70 відсотків більше порівняно з 2023 роком». Переважна більшість жертв у російсько-українській війні, верифікованих наглядовим органом, сталася на підконтрольній уряду України території внаслідок атак, здійснених російськими збройними силами, йдеться у звіті.
Посилені зусилля російських збройних сил щодо захоплення території у 2025 році призвели до загибелі та поранень цивільних осіб, руйнування життєво важливої інфраструктури, припинення надання основних послуг та нових хвиль переміщення населення в прифронтових районах, заявила місія. Майже дві третини всіх жертв минулого року сталися в прифронтових районах, при цьому особливо постраждали люди похилого віку, які залишалися у своїх селах. Кількість жертв серед цивільного населення, спричинених безпілотниками ближнього радіусу дії, також різко зросла, додається у звіті.
«[Але наш] моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, але й розширеним використанням далекобійної зброї, яка наражала цивільне населення по всій країні на підвищений ризик», — заявила Даніель Белл, голова моніторингової місії ООН, у прес-релізі, доданому до звіту.
Сотні тисяч солдатів з обох сторін, як вважається, були поранені або загинули в найсмертоноснішій війні в Європі з часів Другої світової війни, хоча жодна зі сторін не оприлюднює повних цифр. ООН верифікувала майже 15 000 цивільних смертей, йдеться у звіті, але додала, що «фактичний масштаб шкоди цивільному населенню… ймовірно, значно вищий», оскільки багато випадків неможливо верифікувати, і немає доступу до районів, які опинилися під російською окупацією.
Тисячі українських цивільних осіб загинули у 2022 році, першому році війни, під час тривалої російської облоги портового Маріуполя та штурмів міст до стабілізації лінії фронту. З того часу Москва продовжує використовувати ракети та безпілотники для завдання ударів по містах по всій Україні. Росія заперечує цілеспрямоване влучання в цивільних осіб, але заявляє, що її атаки на українську цивільну інфраструктуру виправдані, оскільки це перешкоджає військовим зусиллям. Україна також атакує цивільну інфраструктуру в Росії та окупованих Росією частинах України, хоча й у значно менших масштабах.
Тим часом, у Росії, моніторингова місія ООН зазначила, що російська влада повідомила, що атаки українських збройних сил вбили 253 цивільних осіб та поранили 1872 у Російській Федерації минулого року. Через відсутність доступу та обмеженість загальнодоступної інформації, наглядовий орган не зміг верифікувати ці цифри, додається у звіті.
У лютому війна вступить у свій п’ятий рік. Але питання територіальних поступок залишається головним каменем спотикання. Минулого листопада президент Сполучених Штатів Дональд Трамп представив мирний план для України з 28 пунктів, який передбачав, що Київ поступається не лише значними ділянками землі, які Росія окупувала протягом майже чотирьох років війни, а й деякими територіями, які наразі контролюють сили Києва. Президент України Володимир Зеленський, однак, неодноразово заявляв, що це неприйнятно для України. Дипломатичні спроби під проводом Сполучених Штатів припинити війну наразі також зайшли в глухий кут, оскільки минулого тижня Росія відхилила проект плану, згідно з яким європейські країни розгорнуть солдатів в Україні після закінчення війни.
