Президентка Молдови Мая Санду нещодавно заявила в подкасті, що проголосувала б за приєднання своєї країни до Румунії в разі проведення референдуму. Її коментарі викликали обурення.
“Якби відбувся референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією. Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі”, – сказала президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю британському подкасту The Rest is Politics 11 січня. “Маленькій країні, такій як Молдова, стає дедалі важче виживати як демократичній, як суверенній країні і, звичайно, протистояти Росії”, – додала вона. Хоча подкаст тривав понад годину, саме ця заява викликала справжній резонанс.
Під час того ж подкасту Санду визнала, що їй відомо про те, що більшість молдован не підтримують об’єднання з Румунією, згідно з опитуваннями, і тому найреалістичнішою альтернативою є вступ Молдови до Європейського Союзу. Цю ідею підтримують виборці, і її активно просуває уряд у Кишиневі.
Ігор Додон, лідер Партії соціалістів Республіки Молдова, найбільшої опозиційної сили країни та колишній президент, негайно розкритикував заяву Санду. Він звинуватив нинішню президентку в тому, що вона мріє стати лідеркою нової румунської держави, стверджуючи, що нею керують егоїстичні думки про власне майбутнє. 13 січня партія оприлюднила заяву з вимогою негайної відставки Санду, стверджуючи, що кожен день її президентства є “загрозою існуванню Республіки Молдова як незалежної держави”. Вона також закликала генерального прокурора та спецслужби “негайно розпочати розслідування можливої державної зради”. Партія звернулася до всіх “патріотичних сил” із закликом відкинути “тактичні розбіжності та об’єднатися проти режиму Маї Санду”. Комуністична партія країни, яка стає все менш популярною, зробила схожі коментарі, назвавши заяву президентки Молдови “актом державної зради” та “грубим порушенням президентської присяги”.
“Партії, що перебувають у кризі, чіпляються за ідею бути останніми рятівниками молдовської незалежності та ідентичності”, – сказав Андрій Курарару, експерт з питань безпеки молдовського аналітичного центру WatchDog, зазначивши, що Санду послідовно висловлювала схожі погляди з 2016 року. Він нагадав, що в 1918 році, одразу після проголошення Молдовської Народної Республіки, Сфатул Церій, історичний законодавчий орган Молдови, проголосував за приєднання території до Румунії. Потім вона залишалася частиною Румунії до 1940 року, коли була анексована Радянським Союзом. За його словами, питання об’єднання з Румунією було постійною темою публічних дебатів у Молдові з моменту здобуття нею незалежності в 1991 році після розпаду Радянського Союзу. Більшість громадян Молдови розмовляють румунською, яка ідентична молдовській як розмовна мова. Однак молдовани використовують кириличний алфавіт для письма, тоді як румуни – латиницю. Курарару зазначив, що рейтинги схвалення об’єднання з Румунією мали тенденцію коливатися залежно від політичного контексту та військових загроз, але ніколи не опускалися нижче 30%. “Заява Маї Санду – це зовнішньополітичне повідомлення, щоб Москва зрозуміла, який сценарій може бути реалізований у разі військового вторгнення”, – пояснив він. Опитування, проведені минулого літа провідними інститутами дослідження громадської думки Молдови iData та IMAS, показали, що близько однієї третини молдован виступають за об’єднання з Румунією.
Віталій Андрієвський, політолог з Кишинева, зазначив, що заява Санду була ретельно продуманою, а несподіваний резонанс можна інтерпретувати як політичну та психологічну ознаку “виснаження, що межує з вигоранням”. За його словами, її президентство було позначене швидкою низкою криз — від пандемії COVID-19 та систематичного тиску з боку Росії до війни в Україні. Більше того, Санду, яка має найвищий рейтинг схвалення серед усіх політиків країни, несла більшу частину відповідальності, за його словами, оскільки члени її команди часто уникали прийняття рішень, що означало, що президентці часто доводилося втручатися особисто. “Якби російська армія просунулася до кордонів Молдови, понад 70% молдован проголосували б за об’єднання з Румунією суто з інстинкту самозбереження. Однак ключове питання полягає в тому, чи готовий Бухарест до цього”, – сказав Андрієвський. Хоча це питання зазвичай не обговорюється публічно, воно має центральне значення, за його словами, оскільки впливає на пенсії, зарплати та інвестиції, а також на кризові зони, такі як Гагаузія та Придністров’я. Андрієвський додав, що Молдова наразі має слабкі інститути, вразливу економіку та територіальні проблеми. Необхідні також реформи. Європейський Союз надає важливу підтримку в цьому відношенні, сказав Андрієвський. На його думку, заява Санду була не справжнім закликом до об’єднання з Румунією, а попереджувальним знаком того, що держава перевантажена, а її лідери досягають своїх меж, перебуваючи в режимі виживання занадто довго.
