Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що союзники погодилися на «надійні» гарантії безпеки для Києва після можливого припинення вогню. Це відбулося під час зустрічі понад 30 союзників у Парижі.
Президент України Володимир Зеленський привітав гарантії безпеки, узгоджені союзниками Києва у Парижі. «Важливо, що сьогодні коаліція має предметні документи. Це не просто слова. Є конкретний зміст: спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Великої Британії та України», — сказав Зеленський. У дописі в соціальних мережах Зеленський зазначив, що три країни «детально пропрацювали питання розгортання військ, їхньої чисельності, конкретних видів озброєнь та компонентів Збройних Сил, необхідних для ефективної роботи». Зеленський також додав, що серед членів «коаліції бажаючих» вже є розуміння щодо того, «яка країна до чого готова». «Ми мали дуже предметні дискусії з американською стороною щодо моніторингу — для забезпечення відсутності порушень миру», — сказав український лідер. — «Сполучені Штати готові працювати над цим. Одним із найважливіших елементів є стримування — інструменти, які запобігатимуть будь-якій новій російській агресії. Ми все це бачимо».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що Німеччина може бути частиною багатонаціональних сил для моніторингу припинення вогню в Україні, з розміщенням військ на сусідній території. «Німеччина продовжуватиме робити свій внесок політично, фінансово та військово. Це, наприклад, може включати розгортання сил в Україні на сусідній території НАТО після припинення вогню», — сказав Мерц після зустрічі союзників України у Парижі. За його словами, після узгодження моніторингових сил уряд і парламент «вирішуватимуть характер і обсяг німецького внеску», додавши, що наразі Берлін «нічого не виключає».
Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив, що союзники України погодилися на «надійні» гарантії безпеки, як тільки бойові дії остаточно припиняться. Макрон заявив, що це передбачає лідерство США у механізмі моніторингу припинення вогню. Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та український лідер Володимир Зеленський підписали декларацію про наміри, яка може передбачати розгортання військ Великої Британії, Франції та інших європейських союзників на території України після припинення вогню.
Емманюель Макрон опублікував два короткі коментарі з кулуарів переговорів у вівторок у соціальних мережах. «Разом ми будуємо надійну архітектуру безпеки для України», — написав він англійською, французькою та українською мовами на платформі X. В окремому дописі, що включав короткий відеомонтаж рукостискань та привітань в Єлисейському палаці, Макрон назвав саміт «історичним днем для України та Європи». Однак у цьому форматі він не надав детальної інформації.
Лідери, які зібралися в засніженому Єлисейському палаці в Парижі, мали зосередитися на Україні та тому, як перетворити розпливчасті обіцянки моніторингу та підтримки можливого припинення вогню на конкретні зобов’язання для Києва. Це все ще очікуваний результат цих переговорів, але ще до їхнього початку кілька європейських важковаговиків змушені були поспішно зробити заяву на підтримку Данії після чергових розмов про анексію США Гренландії. Очевидно, що ці лідери, серед яких Фрідріх Мерц з Німеччини, Кір Стармер з Великої Британії та Метте Фредеріксен з Данії, намагалися залишатися дипломатичними — говорили про те, що вони зробили для посилення безпеки в Арктиці, та наполягали на повазі до Статуту ООН. Проте це виглядає як ще один приклад того, як США та Європа просто говорять абсолютно різними мовами. Чи дійсно США спробують анексувати територію союзника по НАТО? І як Данія та її європейські партнери, які все ще залежать від Вашингтона у військовому плані, могли б сподіватися відреагувати? Це питання, над якими, як вважали європейські лідери, їм ніколи не доведеться замислюватися, але планування того, що колись було немислимим, займає багато їхнього часу в ці дні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном подвійний підхід у війні з Росією: дипломатію та активну оборону. Переговори відбулися перед «найбільш представницькою зустріччю» так званої «Коаліції бажаючих» у Парижі пізніше у вівторок. «Дипломатія та реальна допомога повинні йти пліч-о-пліч», — написав Зеленський у соціальних мережах після зустрічі з Макроном. Він додав, що «кожна зустріч повинна приносити конкретні результати — нові рішення щодо протиповітряної оборони, нові пакети допомоги та нові можливості для захисту неба». «Кожна поставка ракет протиповітряної оборони рятує життя та збільшує шанси для дипломатії», — сказав Зеленський.
Засідання у вівторок, як очікується, зосередиться на деталях внесків союзників у майбутні гарантії безпеки для запевнення України у разі припинення вогню з Росією. Тим часом, голова Липецької області на заході Росії Ігор Артамонов заявив, що атака українського безпілотника спричинила пожежу на заводі в Усмані. Пізніше представник Служби безпеки України (СБУ) підтвердив агентству Reuters, що українські сили завдали удару по нафтобазі в Липецьку. За словами Артамонова, атака українського безпілотника в понеділок також спричинила пожежу на промисловому об’єкті в Єльці, іншому місті Липецької області. Постраждалих внаслідок жодної з атак не було. Останніми місяцями Україна посилила атаки на російську військову та енергетичну інфраструктуру у відповідь на смертоносні удари Москви.
Президент Франції Емманюель Макрон привітав свого українського колегу Володимира Зеленського в Єлисейському палаці перед зустріччю «Коаліції бажаючих», що відбулася пізніше у вівторок. Макрон та Зеленський провели зустріч віч-на-віч перед зустріччю з іншими союзниками. Вони також мали пообідати з посланцями США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Згідно з документом, який поширюється серед німецьких ЗМІ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц включив підтримку Берліном України до свого порядку денного на 2026 рік. У чотирьохсторінковому листі, надісланому на початку року членам його урядової коаліції, викладено пріоритети канцлера на новий рік. У листі Мерц підтвердив постійну підтримку Німеччиною України. Він зазначив, що рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів створило фінансову основу для підтримки оборони України в довгостроковій перспективі. «Росія не повинна сумніватися у нашій рішучості», — написав канцлер, наголосивши, що Берлін продовжуватиме наполягати на припиненні вогню, яке збереже суверенітет України. «Наша дипломатична робота проводиться у складних умовах», — сказав він, відзначивши, серед інших факторів, те, що він описав як глибокі зміни у трансатлантичній співпраці.
Високопосадовці та представники близько 35 країн беруть участь у зустрічі так званої «Коаліції бажаючих» у Парижі — групи західних країн, які підтримують Україну та працюють над припиненням війни Росії. За повідомленнями ЗМІ з посиланням на дипломатів, переговори будуть зосереджені на проекті документа, що визначає гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. У пропозиції, як повідомляється, передбачаються багатонаціональні сили для забезпечення миру між Росією та Україною. Агентство Reuters процитувало заяву французької адміністрації президента, що вже досягнуто угоди «щодо оперативних деталей гарантій безпеки». «Ми пояснимо, як вони структуровані, та необхідність довгострокових зобов’язань від усіх залучених сторін», — заявили у французькій адміністрації президента, за даними Reuters. Президент Франції Емманюель Макрон має оголосити результати зустрічі на прес-конференції пізніше у вівторок.
Росія не є частиною формату зустрічі. Москва безпосередньо не співпрацює з Києвом, але останніми місяцями відбувалися переговори за посередництва США. Понеділок був також насиченим днем дипломатичних зусиль, тоді як керівники генеральних штабів союзників України зустрічалися в Києві, щоб обговорити майбутнє країни. Зустріч «Коаліції бажаючих», очолювана Францією та Великою Британією, відбувається через день після того, як Росія здійснила смертоносну атаку на українську столицю.
