Незважаючи на стагнацію економіки та зростання втрат на полі бою, Москва вважає, що зможе перечекати рішучість України та Заходу. Росія має структурні переваги, які роблять цю ставку раціональною.
На відміну від інших великих держав, вона майже не інтегрована у світову фінансову систему. Її економіка тримається на сировинних товарах, які потрібні людям незалежно від геополітичної напруженості. Хоча санкції шкодять, Росія наростила торгівлю з Індією та Китаєм. Чим хаотичнішим стає світ, тим ціннішою стає руйнівна спроможність Росії. Тривалий конфлікт підтримує нестабільність цін на енергоносії, відволікає увагу Заходу та напружує альянси. Це не зловмисність, це стратегія. Росії не потрібен світовий порядок для процвітання. Їй потрібен важіль впливу.
У політичному плані Москва має час без відповідальності. Президент Росії Володимир Путін не має реальних виборчих конкурентів. Тим часом Дональд Трамп потребує політичних перемог, перш ніж виборці оцінять його. Європейські лідери стикаються з парламентами, які ставлять під сумнів нескінченну допомогу. Росія може підтримувати роки виснажливого конфлікту, вільна від політичних витрат, які могли б паралізувати інших західних лідерів.
Ця асиметрія є головною ставкою Росії: нетерпіння Заходу зламається раніше, ніж витривалість Росії. Для Москви ставки є екзистенційними. Повністю орієнтована на Захід Україна, яка потенційно могла б приєднатися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО), розглядається як удар по основі російської безпеки, що усуває буферні зони та розміщує західну військову інфраструктуру біля порога Росії. Це не вигадані побоювання; вони глибоко вкорінені в російському стратегічному мисленні. Якщо Росія зможе перечекати рішучість Заходу, вона збереже не лише територіальні завоювання, а й усю свою архітектуру безпеки.
Володимир Путін щодо України: закінчити війну шляхом переговорів або силою.
