Обов’язкові уроки містять багато мілітаризму та проросійської, антиукраїнської пропаганди. Деякі люди здійснюють важку втечу, частково щоб уникнути індоктринації. Наприклад, Тетяна, 37 років, та її дві дочки перетнули кордон з Білорусі в Україну в грудні.
Пізнього жовтневого вечора, коли навчальний рік був у розпалі, шестеро російських солдатів у балаклавах увірвалися до квартири в окупованій південній Україні. «Ти ходиш до школи?» — запитав один із них 15-річну Ксенію. «Ходжу, але зараз хворію», — збрехала вона. За її словами, солдати конфіскували телефон і ноутбук Ксенії та заарештували її вітчима за підозрою у проукраїнських поглядах. Вони змусили її припинити бойкот російськомовної школи, яку вона описала як таку, що вимагає від учнів слухати гімн Російської Федерації, дивитися «документальні фільми», що зображують Російську Федерацію рятівником України, та відвідувати уроки російського патріотизму.
«Вчителі казали нам, що дуже важливо вболівати за свою країну», — розповіла вона. Вони мали на увазі Російську Федерацію, яка вторглася в її країну та заарештувала членів її родини. За словами експертів з освіти, правозахисних груп, батьків та десятка дітей, опитаних The New York Times, які відвідували ці заняття, мілітаризм і російський шовінізм є визначальними рисами системи освіти, яку Москва запровадила на окупованій території України за майже чотири роки війни. Експерти та правозахисні групи заявляють, що мета полягає в русифікації дітей, стиранні їхньої української культурної та мовної ідентичності.
«Русифікація настільки всепроникна і токсична, що діти вірять у неї», — сказала Катерина Рашевська, експерт з міжнародного права Регіонального центру прав людини, української неурядової організації. Дітей та батьків опитували після того, як вони повернулися на неокуповану територію України; їхні прізвища не використовуються в цій статті, оскільки майже всі вони досі мають родичів в окупованих районах, які могли б бути під загрозою переслідування, якби повні імена дітей були оприлюднені.
