Президент України Володимир Зеленський усунув Василя Малюка з посади керівника Служби безпеки України (СБУ), однієї з найвпливовіших інституцій країни у воєнний час, попри центральну роль, яку він відіграв у деяких найсміливіших операціях проти Росії з 2022 року. Тимчасово обійняти цю посаду було обрано Євгенія Хмару, кадрового військовослужбовця, пов’язаного зі спецпідрозділами.
Євгеній Хмара є генерал-майором і командиром підрозділу «Альфа», спеціального оперативного підрозділу СБУ, який вважається однією з найефективніших сил України. Він перебуває в підрозділі з 2011 року і очолив його у 2023 році, керуючи місіями високого ризику як на території України, так і в таємних операціях проти російських цілей. «Альфа» особливо активно використовує безпілотники, проводить диверсії на військових об’єктах та здійснює вибіркові ліквідації, відіграючи центральну роль у так званій «асиметричній війні» Києва проти Москви.
Призначивши Хмару тимчасовим керівником СБУ, Зеленський робить ставку на операційний та військовий профіль, відходячи від більш політизованого керівництва службою. Призначення було здійснено указом президента, тимчасово оминаючи парламент, що підкреслює терміновий характер рішення. Відсторонення Василя Малюка стало несподіванкою для частини Збройних Сил та сектору безпеки.
Малюк очолював СБУ з 2022 року і був архітектором деяких найзнаковіших операцій війни, включно з операцією «Павутина», яка вразила десятки російських стратегічних бомбардувальників на авіабазах за тисячі кілометрів від України за допомогою безпілотників, прихованих у вантажівках. Під його керівництвом СБУ також відповідала за атаки на Кримський міст, морські операції з підводними безпілотниками та дії на російській території, які вперше перевищили звичайні можливості української армії.
Однак його ім’я було пов’язане з масштабною внутрішньою полемікою: СБУ під командуванням Малюка була звинувачена у тиску на незалежні антикорупційні органи, зокрема Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Затримання кількох слідчих, нібито через зв’язки з Росією, було інтерпретоване організаціями громадянського суспільства як спроба зупинити чутливі розслідування, що стосувалися осіб, наближених до політичної влади.
Українські політичні джерела вказують, що Зеленський, ймовірно, вважав Малюка одним з облич інституційної кризи, породженої цією «офанзивою», що змусило президента прагнути дистанціюватися від скандалу в той час, коли Київ сильно залежить від фінансової та політичної підтримки західних партнерів. За даними українських ЗМІ, Малюк відмовився підкорятися політичним інтересам під час розслідування, яке стосувалося колишніх високопосадовців Офісу президента, зберігаючи нейтральну позицію. Ця позиція, ймовірно, була погано сприйнята в президентському колі, в контексті, коли Зеленський прагне посилити політичний контроль над силовими структурами.
Попри те, що спочатку він опирався своєму звільненню, Малюк зрештою погодився залишити посаду, щоб уникнути інституційної ескалації. Президент, однак, запевнив, що посадовець продовжить працювати в СБУ, зосередившись на асиметричних операціях проти Росії — сфері, де він вважається найефективнішим.
Заміна Малюка викликала публічну критику з боку військових командирів, які попередили про ризик послаблення однієї з найефективніших агенцій України в розпал конфлікту. Попри це, Зеленський пішов на це рішення, інтегрувавши його в ширшу перестановку, яка включає зміни в секторах оборони, енергетики та інформаційних служб. Остаточне підтвердження звільнення Малюка тепер залежить від голосування в парламенті. До того часу Євгеній Хмара очолює одну з найчутливіших структур української держави.
