Європейський Союз у п’ятницю безстроково заморозив російські активи в Європі, щоб гарантувати, що уряди Угорщини та Словаччини, дружні до Москви, не зможуть перешкодити використанню десятків мільярдів євро на підтримку України. Використавши спеціальну процедуру для економічних надзвичайних ситуацій, ЄС заблокував активи до тих пір, поки Росія не припинить війну проти України і не відшкодує завдані майже чотирирічні збитки.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що лідери ЄС у жовтні взяли зобов’язання «тримати російські активи в нерухомому стані, доки Росія не припинить свою агресію та не компенсує заподіяні збитки», і що в п’ятницю це зобов’язання виконано.
Рішення є ключовим кроком, який дозволить лідерам ЄС на саміті наступного тижня узгодити, як використати десятки мільярдів євро з резервів російського Центробанку для гарантування великого кредиту на покриття фінансових і військових потреб України впродовж наступних двох років. «Наступний крок: забезпечення фінансових потреб України на 2026–27 роки», — додав Кошта, який головуватиме на саміті 18 грудня.
Рішення також перешкоджає використанню активів, які оцінюють приблизно в 210 мільярдів євро, у будь‑яких переговорах щодо завершення війни без європейської згоди. Проєкт із 28 пунктів, підготовлений американськими та російськими переговорниками, передбачав би звільнення заморожених активів для використання Україною, Росією та США, але цей план, який з’явився минулого місяця, був відхилений Україною та її європейськими прихильниками.
Переважна більшість коштів — близько 193 мільярдів євро станом на кінець вересня — зберігається в бельгійському кліринговому центрі Euroclear. Гроші були заморожені в межах санкцій, які ЄС запровадив після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, але ці санкції щопів року потребують продовження за згодою всіх 27 країн‑членів. Опозиція Угорщини та Словаччини до додаткової підтримки України раніше загрожувала блокувати продовження санкцій, натомість п’ятничне рішення ускладнює для них таке вето і спрощує можливість використання активів.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який вважається найближчим до президента Росії Володимира Путіна союзником у Європі, написав у соцмережах, що це означає «кінець верховенства права в Європейському Союзі» і що європейські лідери ставлять себе над правилами. «Європейська Комісія систематично ґвалтує європейське право. Вона робить це, щоб продовжувати війну в Україні, війну, яка явно невиграшна», — додав Орбан, пообіцявши, що Угорщина «робитиме все в своїх силах, щоб відновити правовий порядок».
У листі до Кошти словацький прем’єр Роберт Фіко заявив, що відмовиться підтримати будь‑які кроки, які «включатимуть покриття військових витрат України на найближчі роки». Він попередив, що використання заморожених російських активів «може прямо загрожувати» американським зусиллям щодо миру, які розраховують на ці ресурси для реконструкції України.
Комісія ЄС у відповідь наголошує, що війна спричинила значні економічні витрати для Європи, зокрема підвищення цін на енергоносії та уповільнення економічного зростання, і що ЄС уже надав майже 200 мільярдів євро підтримки Україні. Бельгія, де базується Euroclear, виступає проти плану так званого «позики‑репарацій», застерігаючи про «суттєві економічні, фінансові та юридичні ризики» і закликаючи інші країни ділити ризики.
Тим часом Центральний банк Росії повідомив у п’ятницю, що подав до суду в Москві позов проти Euroclear про відшкодування збитків, нібито завданих забороною Росії управляти активами; Euroclear від коментарів утримався. Бельгійський кліринговий центр має близько 17 мільярдів євро російських активів, і наразі невідомо, що станеться з цими коштами у разі позитивного для Росії рішення в суді чи інших подібних позовів.
У окремій заяві Центробанк Росії охарактеризував ширші плани ЄС щодо використання російських активів на користь України як «незаконні, протилежні міжнародному праву», стверджуючи, що вони порушують принципи суверенного імунітету активів. Єврокомісар з економіки Вальдіс Домбровскіс відкинув позов, назвавши рішення «юридично стійким» і заявивши, що очікує від Росії «продовження спекулятивних судових процесів» з метою перешкодити ЄС дотримуватися міжнародного права.
Кріс Віфер, генеральний директор консалтингової Macro‑Advisory Ltd., зазначив, що час подачі судового позову «безперечно пов’язаний» з намірами ЄС використовувати заморожені активи, і додав, що Центробанк Росії «дає зрозуміти, що відповість юридичними діями проти всіх країн, причетних до рішення про забір російських грошей». П’ятничне рішення ЄС було ухвалене за кілька годин після того, як Німеччина викликала російського посла в Берліні через звинувачення в саботажі, кампаніях дезінформації, кібератаках і втручанні у німецькі вибори.
Звіт підготовлено за матеріалами Associated Press; журналісти, які внесли свій вклад: Карел Янічек у Празі, Сільві Кобе в Парижі, Кеті Марі Девіс у Манчестері та Стефані Дазіо в Берліні.
